Вид на Драгобрат
І от нарешті ми дійшли до г. Стіг ( 1704 м). Важко було, аде воно цього варте. На горі є маркування, стрілки, в якому напрямку йти. Це дуже полегшує дорогу для тих, хто йде вперше цим маршрутом. Спуск з гори доволі крутий.
г. Стіг 1704 м. Маркування
г. Стіг 1704 м.
г. Стіг. Свидовець
спуск з г. Стіг
Свидовецький масив, природа.
г. Стіг, Свидовець
Після гори Стіг ми піднялись на гору Під Вершиною 1678 м. Точніше спустилися. На ній також є маркування, карта. Ми вирішили зупинитись і подивитись на карту. До г.Стіг - 2км, до Драгобрата- 4.5 км. Далі дорога йшла в основному горизонтальна, стежками.
.
г. Під Вершиною 1678 м
г. Під Вершиною 1678 м, маркування
маркування г.Під Вершиною, Свидовець
 |
Карта г. Під Вершиною
|
Наступним нашим пунктом був під г. Великий Котел 1770 м. Ми вирішили трохи відпочити. Внизу видно Свидовецькі озера , вівців. Сонце пече. І зачаровує краса гір. Ще їздять мотоциклісти.
г. Великий Котел, маркування
Свидовець
мотоцикли на Свидовці.
Тепер під г. Ворожеска 1731 м. До оз. Догяска йти 1.5 км. За нею ми пройшли г. Геришаска 1765м.
під г. Ворожеска, маркування
Свидовець. Краєвиди.
маркування, г. Геришаска, Свидовець
маркування, Свидовець 2014
маркування, Свидовець 2014
Свидовець
От і дійшли ми до найбільшого озера Свидовецького масиву оз. Догяска або Гаришеска. Обрив до озера вражає своєю висотою. Намети і люди внизу здаються просто крихітними. Від цієї величі декому з нашого походу поїхав дах. Почали кидати великі каменюки вниз. Так як був вже вечір, десь біля 19-ої год. Ми вирушили далі і йшли так, що по ліву сторону було озеро, ми ніби його обходили. Пройшовши так десь 40 хв, наш керівник сказав. що ми йдемо не туди. Ми почали вертатись назад, вже сонце починало заходити. Сил було все менше. Як виявилось потім нам перед оз. Догяска потрібно було повернути на право. Вернулись ми на правильну стежку. Пройшли трохи і справа ми побачили два озера. Більше це було оз. Апшинець. До нього на пряму вирішили спускатись на ночівлю, так як вже темніло. Я запанікувала, перед очима ще стояв обрив з оз. Догяска. І я не хотіла спускатись. Намагалась знайти стежку, але до неї потрібно було обходити і я не була впевнена. чи там спущусь. Мобільний звязок в цьому місці не ловив. Я намагалась додзвонитись до своїх. Але не змогла. Потім я вирішила спускатись. Але їх вже не було видно. Я знову запанікувала, а може там крутий обрив. Стою і не знаю що робити. Вирішила йти зігзагом тримаючись за кущі чорниці. Потім зміщувалась трохи вправо, де були більші кущі. Побачила то менше озеро, подумала, може вони туди пішли. Але їх там не бачила. Потім між кущами натрапила на стежку. Мені тоді стало легше, подумала: "Значить хтось тут йшов, отже безпечно".

оз. Догяска ( Геришаска)
оз. Догяска (Геришаска)
оз. Догяска, Свидовецькі озера
оз. Апшинець, Свидовець.
Потихеньку спустилась. Як потім виявилось ті вар'яти спускались на рюкзаках, кидались тими рюкзаками. Руслана ледве не скинули з гори. Але всі спустилися живі, здорові. Обійшли озеро з іншоїсторони. всюди було багато туристів. Адже це був День Конституції. Вибрали місце, розбили табір, повечеряли. Вечір був теплий, тож ми сиділи біля вогню, розказували різні історії, дехто обпалював дорогі куртки і штани біля вогню. Так минув вечір, вже було пізно і всі пішли спати по палатках. Завтра буде новий день і нові історії, пригоди і враження.
|
Коментарі
Дописати коментар